Архив Декабрь, 2017

Uncategorized | 0 коммент. | 26th Декабрь 2017

Сьомого грудня 2017 року  наказом  №1087 Державною судовою адміністрацією було затверджено новий порядок строків зберігання судових справ. Цей перелік є обов’язковим, та стосується всіх без виключення судів на території України, та включає в себе всі судові документі та провадження. Даний перелік буде використовуватися під час визначення строків зберігання, формування, класифікації судових документів.

Даний перелік має сім розділів, які зазначені в такій послідовності: Перший розділ – кримінальне провадження що було розглянуто судом першої інстанції; Другий розділ – справи про адміністративне правопорушення; Третій розділ – справи цивільного судочинства що слухались в судах першої інстанції; Четвертий розділ – адміністративні провадження, які розглянуті в судах першої інстанції; П’ятий розділ – господарські провадження розгляд яких здійснювався господарськими судами першої інстанції; Шостий розділ – апеляційні скарги; Сьомий розділ складають  документи, які утворились в ході роботи суду.

Строки починають обчислюватися для кримінального провадження з моментів:  1) Особа відбула покарання, обране для неї судом; 2) Звільнення особи від відбування покарання( особу звільнено умовно-достроково, за амністією та за інших підстав передбачених кримінальним законодавством); 3) Якщо набрав сили виправдувальний вирок суду; 4) Набула законної сили ухвала про закриття кримінального провадження; 5) У разі закінчення іспитового строку( у провадженнях з іспитовим строком), та інші підстави які зазначені у даному наказі.
Для цивільних справ строки обчислюються: 1) Для справ, де фігурують неповнолітні, або справа була закрита – з моменту набрання постановою законної сили; 2) Для справ, в яких особа притягається до адміністративної відповідальності – постанова про накладання адміністративного штрафу була виконана; 3) Сплинув строк позбавлення особи спеціальних прав, прав обіймати певні посади, чи займатися певною діяльністю.
Для господарських, цивільних, чи адміністративних справ строки зберігання починають обчислюватись з моменту набрання законної сили судового рішення. Слід зазначити, що копії судових рішень які не входять до судових справ, а сформовані в окремі провадження зберігаються з відміткою «доки не мине потреба», ця відмітка має довгострокове значення і її строк визначається судами, проте не менше ніж один рік.

Uncategorized | 0 коммент. | 21st Декабрь 2017

З сьомого грудня в силу вступив закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення дотримання прав учасників кримінального провадження та інших осіб правоохоронними органами під час здійснення досудового розслідування».
Даний закон закріплює положення про допустимість доказів, а також визначає деякі моменти при вилучені доказів.
Однією з новацій даного закону є обов’язковість повного звуко- або відео фіксування  судового розгляду.  Зазначимо, що законодавці зобов’язують захисника(адвоката) доказувати
Недопустимими доказами визнаються такі які були отримані:
1) При виконанні ухвали суду на обшук житла, або іншого приміщення яке знаходиться у володінні особи, відносно якої виконується слідча дія, при тому факті, що захисника(адвоката) не було допущено до проведення даної дії. Факт не допуску адвокат повинен доказати у суді.
2) При виконанні ухвали слідчого судді, якщо винесення такої ухвали було проведено без повної технічної фіксації.
Також зауважимо, що забороняється тимчасове вилучення електронних систем, носіїв або їх частин, мобільних пристроїв, мобільних телекомунікаційних систем зв’язку, окрім тих випадків, коли надання таких пристроїв необхідне для проведення експертизи, або у разі якщо такі пристрої є предметом злочину, або за їх допомогою було скоєно злочин. У разі необхідності, слідчий або прокурор копіюють інформацію з електронних пристроїв, носіїв інформації з залученням відповідного спеціаліста. Сторона захисту вправі здійснювати відео фіксацію проведення обшуку без протидії зі сторони правоохоронних органів.

Зазначимо, що слідчий суддя в праві обмежити, або заборонити доступ сторонам кримінального провадження з метою забезпечення нерозголошення відомостей досудового розслідування, у разі якщо слідчий або прокурор при мотивуванні клопотання про обшук надали відомості  отримані у ході проведення негласних слідчих розшукових дій.  Також, якщо хід проведення обшуку не було зафіксовано за допомогою звукозаписуючих або засобів відео фіксації, то:  По перше – забороняється вносити в протокол ходу обшуку такі відомості. По друге – такі докази не приймаються судом.

 

Uncategorized | 0 коммент. | 18th Декабрь 2017

15.12.2017 набирають чинності нові процесуальні кодекси.
Зміни відбулися у господарському, цивільному та адміністративному процесах. Ми розглянемо  новації по порядку, та почнемо з господарського процесуального кодексу:
1) Впровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаціїної системи, з метою відступу від паперового обміну документами між судами, судом та учасниками судового процесу. Слід також зазначити, що адвокати, нотаріуси, арбітражні керуючі, приватні виконавці та інші особи, які зазначені у частині шостій нового ГПК можуть зареєструвати свої офіційні електронні адреси та отримувати процесуальні документи на зареєстровану електронну адресу. Проте це не позбавляє зазначених осіб отримувати документи у паперовій формі після подання відповідного клопотання.
2) Офіційно використовується практика Європейського суду з прав людини, як джерело права при розгляді господарських спорів. Ця новація означає, що можливо, в Україні буде використовуватись судовий прецедент.
3) Форми господарського провадження. Новий ГПК встановлює такі форми провадження:
- наказне провадження
- позовне провадження (загальне та спрощене)
Що означають загальне та спрощене позовне провадження? Спрощене провадження буде використовуватись для розгляду справ, пріоритетом яких є швидкість розгляду спору, і суд вважає даний спір не складним. Законодавці закріплюють у тексті нового ГПК такі підстави для розгляду справи у спрощеному проваджені — ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Загальне позовне провадження буде використовуватись для розгляду справ які за рівнем складності, або за інших підстав суд не може віднести до спрощеного позовного провадження.
4) Наступною новацією є те, що представником сторони при розгляді справи може бути виключно адвокат.
5) Також, слід звернути увагу що законодавець визначив що є зловживанням процесуальних прав стороною. До зловживання процесуальними правами відноситься:
- Подання скарги на рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним, або дія якого завершилась.
- Подання клопотання для вирішення питання, яке вже вирішено судом за відсутності інших підстав або ново виявлених обставин.
- Подання декількох позовів до одного й того самого відповідача з одним предметом або з одних й тих самих підстав.
- Подання завідомо безпідставного позову.
- Необґрунтоване або штучне поєднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи.
- Укладання мирових угод спрямованих на завдання шкоди третіх осіб.
6) Законодавець затвердив положення щодо відеофіксації огляду та дослідження доказів по справі. Також, суд тепер в змозі доручити іншому суду збирати докази.
7) Ще однією новацією в господарському процесі буде заява свідка. Заява свідка – це документ, у якому буде викладено прізвище, ім’я та по батькові свідка, серія та номер паспорта та ІПН (за наявності), засоби зв’язку,інформація, яка відома свідку по справі, та джерела походження інформації. Слід зазначити, що підпис свідка посвідчується нотаріусом. Також, законодавець у новому ГПК надав можливість стороні письмово опитати учасника справи. Ця процедура передбачає поставлення не більше десяти письмових питань по суті справи, на які учасник зобов’язан надати вичерпні відповіді. Якщо ж питання надані юридичній особі, то на них відповідає керівник юридичної особи, або посадова особа за дорученням керівника. Також якщо питання до сторони пов’язане з наданням доказів, то особа що відповідає повинна надати такі докази.
8) До нововведень у ГПК слід віднести інститут експерта з права, який буде надавати експертну оцінку щодо застосування аналогії права або аналогії закону, змісту норм іноземного права.
9) Також слід зазначити, що законодавець визначив строки виклику особи до суду: «ухвала про місце та час судового засідання, або вчинення процесуальної дії повинна бути вручена особі завчасно, з таким розрахунком щоб особи які викликаються мали достатньо часу, але не менше ніж п’ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в суді або процесуальної дії». Проте законодавець зазначає, що строк може бути зменшений у разі, коли цього вимагає терміновість вчинення відповідної процесуальної дії. Зазначаємо, що у тексті нового ГПК прописане положення про те, що учасники судового процесу зобов’язані повідомляти суд про зміну місця проживання або місцезнаходження.
10) Відзначимо нову главу у господарсько-процесуальному кодексі. Глава восьма визначає розмір судових витрат, розподіл витрат між позивачем та відповідачем, суму забезпечення позову а також витрати пов’язані з проведенням експертиз та витребуванням доказів.
11) Законодавці закріпили у новому кодексі поняття забезпечення позову та випадки коли забезпечення може застосовуватись, а коли ні. А також визначений порядок подачі заяви про забезпечення позову. Зазначаємо, що згідно нового ГПК заява про забезпечення позову розглядається судом протягом двох днів з моменту надходження, також, передбачена можливість відшкодування збитків, які може спричинити забезпечення позову.
12) Ще одним нововведенням є врегулювання спору за участю судді. Врегулювання спору за участі судді можливе на етапі підготовчого судового засідання, за згодою сторін по справі. Про таке врегулювання спору виноситься ухвала, яка зупиняє провадження по справі. Врегулювання спору проходить у формі спільних нарад, або закритих нарад з учасниками по справі. Учасники можуть бути присутні як особисто, так і зв’язатись із суддею в режимі відео конференції. Слід зазначити, що інформація яка стала відома сторонам або судді під час таких нарад є конфіденційно, що прямо закріплено у тексті нового ГПК. Не допускається врегулювання спору за участі судді у справах:
- Про відновлення платоспроможності платника або визнання його банкрутом;
- За заявами про затвердження плану санації боржника до відкриття справи про банкрутство;
- У випадку вступу третьої сторони з самостійними вимогами.
Припиняється врегулювання спору у разі якщо одна сторона сторона подає відповідне клопотання, або закінчився строк врегулювання спору за участю судді, у разі укладення мирової угоди учасниками у справі, або за ініціативою судді, у разі якщо суддя вбачає затягування справи.
Щодо строку, то судді дається не більше тридцяти днів на врегулювання.
Суд розпочинає розгляд справи по суті не пізніше ніж шістдесят днів з моменту відкриття провадження.
13) Зазначимо, що в тексті нового ГПК законодавець виклав положення про виховання рішень суду, а також їх оскарження, що викладено у розділах V та VI.

Uncategorized | 0 коммент. | 11th Декабрь 2017

15 листопада 2017 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №557 «Про затвердження Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами» (далі – Наказ №557), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за №959/30827, згідно з яким втратив чинність наказ ДПА України від 10.04.2008 №233 «Про подання електронної податкової звітності».

Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами, затверджений Наказом №557 (далі – Порядок), розроблений відповідно до Податкового кодексу України, Цивільного кодексу України, Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронний цифровий підпис», «Про інформацію», «Про захист інформації в інформаційнотелекомунікаційних системах», «Про телекомунікації», визначає основні організаційно-правові засади обміну електронними документами між суб’єктами електронного документообігу.

Зокрема, Порядком визначено, що електронний документообіг – це сукупність процесів створення, подання, приймання, ідентифікації, оброблення, зберігання, використання електронних документів, які виконуються із застосуванням перевірки цілісності та (у разі необхідності) з підтвердженням факту одержання таких документів.

Електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства та на підставі договору про визнання електронних документів, що визначає взаємовідносини суб’єктів електронного документообігу.

Крім цього, Порядком передбачено нові форми:

- заяви про приєднання до договору про визнання електронних документів;

- повідомлення про надання інформації щодо електронного цифрового підпису;

- заяви про припинення дії договору про визнання електронних документів;

- повідомлення про припинення дії договору про визнання електронних документів.

Ознайомитися з наказом можна за посиланням: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0959-17

Uncategorized | 0 коммент. | 4th Декабрь 2017

Набув сили новий порядок стягнення аліментів на дитину. Які зміни відбулися?

Слід зазначити, що тепер це не позовне провадження про стягнення, а наказне: коли суд в триденний термін з моменту прийняття видає судовий наказ без судового засідання і виклику стягувача та боржника для заслуховування його пояснень по суті заявлених вимог. Згідно з положеннями ст. 182 Сімейного кодексу, мінімальний розмір аліментів на одну дитину збільшено з 30 до 50% прожиткового мінімуму. Стаття 183 СК передбачає, що той з батьків або інших законних представників дитини, з якою вона проживає, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів в розмірі: на одну дитину – чверті, на двох дітей – однієї третини, на трьох і більше дітей – половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше 10 прожиткових мінімумів на кожну дитину відповідного віку. Наразі для дітей до 6 років це 14 260 грн, для дітей від 6 до 18 років – 17 770 грн.

До того ж для розрахунку розміру аліментів враховується не тільки офіційна зарплата того із батьків, з кого стягуються аліменти, а й наявність рухомого і нерухомого майна, грошових коштів, доведених стягувачем аліментів, витрати платника аліментів, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів.

Також передбачається відповідальність за прострочення сплати аліментів та оплати додаткових витрат на дитину. Це пеня в розмірі 1% суми несплачених аліментів за кожен день прострочення з дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня прийняття судом рішення про стягнення пені, але не більше 100% заборгованості.

Одержувач може претендувати на виплату заборгованості за додатковими затратами з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми.

Ст. 192 Сімейного кодексу передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів – у разі зміни матеріального або родинного стану, погіршення або поліпшення здоров’я когось із сторін, тощо.

Uncategorized | 0 коммент. | 1st Декабрь 2017

Законопроект про посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху та три постанови щодо внесення змін до Правил дорожнього руху, Положення про порядок видачі посвідчення водія й функціонування системи фіксації адміністративних правопорушень було схвалено на засіданні уряду в п’ятницю.

Серед запропонованих змін було запропоновано обмежити допустиму швидкість у населених пунктах до 50 км/год., та збільшення строку накладення адміністративних стягнень за керування транспортним засобом у стані алкогольного або наркотичного сп’яніння з трьох місяців до одного року.

Також, законодавці пропонують збільшити розміри штрафів за адміністративні правопорушення, які вчиняються учасниками дорожнього руху. Так за перевищення швидкості пропонують встановити суму сплачуваного штрафу у розмірі 3400 тисяч гривень( наразі сума штрафу складає 510 гривень), а за залишення місця скоєння дорожньо-транспортної пригоди сума штрафу буде складати близько 3500 тисяч гривень(зараз передбачена сума штрафу у розмірі 255 гривень) а також позбавлення права керування транспортним засобом на строк до шести місяців.
Слід також зауважити, що будуть збільшені суми штрафів за керування транспортним засобом без права керування. За таке правопорушення пропонується становити покарання у вигляді 10200 тисяч гривень, а за повторне вчинення сума буде складати 40800 тисяч гривень, якщо особа, яка була позбавлена права керування транспортним засобом порушила закон, та була зупинена працівниками поліції, розмір штрафу буде складати  20400 тисяч гривень.

Також, слід виділити пропозицію щодо посилення кримінальної відповідальності за вчинення дорожньо-транспортної пригоди вчиненої у стані алкогольного або наркотичного сп’яніння, яке спричинило тілесні ушкодження середньої тяжкості – позбавлення волі строком від трьох до п’яти років, а якщо було спричинено тяжкі тілесні ушкодження або заподіяна смерть особи – покарання буде передбачати позбавлення волі від семи до дванадцяти років.

Ще однією інновацією буде зміна порядку видачі водійських посвідчень. Процедура передбачає видачу першого водійського посвідчення строком на два роки, и якщо за цей термін водієм не було здійснено більше трьох порушень ПДР то компетентними органами «тимчасове»  посвідчення замінюється на постійне, строк дії якого становить тридцять років.